Професія плодоовочівник – одна з
найдавніших на землі. В Україні плодоовочівництво виникло і розвивалося з
давніх часів. Як свідчать стародавні зображення плодів та описи садів на
території України плодові насадження вирощували ще у VІІ-ІV ст. до нашої ери.
Плодоовочівник – працівник
сільського господарства, який займається вирощуванням овочів, плодів, ягід. Його
завдання – вирощувати високі й сталі врожаї якісних плодів на основі
впровадження досягнень науки і передового досвіду з метою забезпечення потреб
населення в цінних, екологічно-чистих продуктах харчування. Плодоовочівник
займається вивченням біологічних особливостей плодових рослин, як складових
частин екологічної системи, закономірностей їх росту і розвитку залежно від екологічних
факторів.
Найбільше працюють у
плодоовочівництві люди, що люблять рослини, ставляться до них, як до живих
істот, турботливі, уважні, вдумливі та терплячі. Професія плодоовочівника
відноситься до типу «людина-природа», така група професій вимагає від
особистості чуйного, дбайливого ставлення до всього живого, зосередженості,
врівноваженості, прагнення до створення прекрасного.
Справжній плодоовочівник – це
спеціаліст своєї справи, який постійно шукає шляхи оптимізації підготовки ґрунту
для сівби та висаджування плодових, ягідних і овочевих культур; внесення добрив
і вапнування; живлення рослин та догляду за ними з використанням засобів
механізації; вирощуванням розсади і саджанців.
Професія плодоовочівника висуває
високі вимоги до рівня розвитку уваги, пам’яті, логічного мислення та
кмітливості.
Плодоовочівник повинен знати:
¨
основи агротехніки і технології вирощування у даній зоні
овочевих і плодово-ягідних культур;
¨
терміни і техніку виконання робіт з вирощуванням
плодово-ягідних культур та овочів у відкритому і захищеному ґрунті;
¨
основні районовані сорти, їх господарську характеристику
(урожайність, терміни дозрівання, стійкість проти хвороб тощо);
¨
види добрив. способи і терміни їх внесення в ґрунт;
¨
види хворіб і шкідників сільськогосподарських культур,
вирощуваних у даній зоні, способи боротьби з ними;
¨
види отрутохімікатів. правила їх зберігання і
використання тощо.
|