Виховні години

Виховний захід: «Жінка – одвічна загадка природи».

1-й ведучий. Доброго дня вам усім хто зібрався у цьому залі.

2-й ведучий. Доброго дня усім хто прийшов на наше свято.

1-й ведучий. 8-Березня це не просто свято пробудження від зимового сну Жінки - природи, це і день народження усіх наших мрій та сподівань на майбутнє, і, звичайно ж, свято всіх представниць слабкої, але такої прекрасної половини людства.

2-й ведучий. Весна - найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа. Повертаються із далеких країв птахи, зодягаючись у зелень, квітнуть дерева; гаї перегукуються голосним пташиним співом.

Вірш  «Прийшла весна».

1-й ведучий. Сьогодні вже не перший день весни, але прислухайтесь до себе і відчуєте, як бринить у вашому серці маленький дзвіночок. То дзвіночок надії, яка повер­тається до нас із весною, із прекрасним жіночим святом весни, надії і любові.

2-й ведучий. Все на землі від жінки; добро і краса, ніжність і ласка, музика і поезія.

(На сцену виходять дівчата).

1-а учениця.

Я - жінка. Я - річка бурхлива й неспинна,

Що в повінь зриває верхи берегів.

Хто каже, що я підкорятись повинна?

Це ще одна вигадка чоловіків.

2-а учениця.

Я - жінка. Природою створена пісня,

Яку чоловік заспівать не зумів.

Я - мрія і спогад. Майбутнє й колишнє,

Я щось незбагненне для чоловіків.

3-а учениця.

Я - жінка! Ви чуєте, люди, я - свічка,

Запалена Господом на віки.

Неправда, що я - ребро чоловіче.

Цю казку придумали чоловіки.

4-а учениця.

Я - жінка. Я, дійсно, слабка половина.

Нехай переможцям - лаврові вінки!

Історію творять, звичайно, мужчини,

Але лише так, як захочуть жінки.

(Звучить пісня).

1-й ведучий. Напевно вам всім цікаво знати, як була створена жінка.

2-й ведучий. Жінка створена для чоловіка, а чоловік - для роботи.

1-й ведучий. І хто в цьому винен?

2-й ведучий. Звичайно чоловіки. Це ж вони з нудьги придумали, для чого їм потрібна жінка, а Богові залишили клопіт створити її.

1-й ведучий. Тяжко замислився Бог, довго розмірковував, з чого зробити жінку, якщо весь людський матеріал пішов на чоловіка.

2-й ведучий. Узяв кілька яскравих променів сонця, усі чарівні фарби ранкової зорі, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошеняти, граціозність газелі, притягальну силу магніта.

1-й ведучий. Бог змішав усе це разом, а потім додав мерехтіння зірок нестримності гірського потоку, неприступності Евересту, гнучкості пантери, оманливості міражів, дурману опію, нещадності стихій.

2-й ведучий. Ось таку жінку Бог передав чоловікові, при цьому промовивши; «Бери її такою, якою вона вийшла, і не намагайся переробити, зазнай щастя з нею впродовж життя і терпи муки від неї до самої смерті. А щоб разом Вам жилося легше - постарайтесь щодня влаштовувати хоча б маленьке свято».

1-й ведучий. Випадково витріпав килимок з коридору - свято.

2-й ведучий. З вовчим апетитом з'їв триденний запас їжі - свято.

1-й ведучий. Радісно сів на жуйку у новому костюмі - велике свято.

2-й ведучий. А що ж повинні робити ми, учні, щоб забезпечити вічне свято для жінок - учителів?

1-й ведучий. Як що? Підтримувати вогонь любові та поваги до них! А також привітати їх.

1-а учениця

Сьогодні березневе свято,

Погляньте на оцю красу,

Тобі, найкраща, моя вчителько,

Букет із пролісків несу.

2-а учениця.

Сонце навкруги й така краса,

Що й очей уже не відведу.

Вчителю, прийшла весна дзвінка,

Вчителю, благослови весну!

3-а учениця.

Згадаю лагіднії очі,

Поставу ніжну і струнку,

Твої безсонні довгі ночі

І працю щиру й нелегку.

4-а учениця.

Учитель, скільки в тобі віри,

Терпіння, розуму, снаги,

В тобі є та весняна сила,

Що топить кригу і сніги!

5-а учениця.

Від щирого серця ми ще раз вітаємо

Наших жінок - дорогих вчителів!

Щастя, здоровʼя вам, любі, бажаємо,

Світлих, ясних і сонячних днів!

Зачитується привітання педагогічним працівникам

2-й ведучий. Жінка - це одвічна біль і одвічна втіха. Вона може перевернути життя із пекла на рай. Від неї іноді залежить дуже багато в житті.

1-й ведучий. Коли у домі важко, тоді звертаються до жінки. Коли більше не допомагають рахунки чи обчис­лення, коли ворожнеча та взаємне руйнування сягають межі. Тоді приходять до жінки. Коли злі сили беруть гору, тоді кличуть жінку.

1-а учениця,

А жінка буває так на весну схожа:

То тиха й привітна, а то й непогожа.

То скропить сльозою, то сонцем засвітить,

То прагне зими, то порине у літо.

2-а учениця.

А жінка, як осінь, плодами багата,:

На ніжність, тепло, материнство і свято,

Як, вересень тихий, зігріє душею -

Не страшно негоду чекати із нею.

3-а учениця.

А жінка буває, як весна тривожна,

То дихає вітром, то ласки попросить,

То болю завдасть, а то - вигоїть рани,

Листочком у світ полетить за коханим!

4-а учениця.

Весна у природі - це завше як диво,

Так само і жінка буває вродлива,

Буває примхлива, буває зрадлива...

Нехай тільки кожна з них буде щаслива.

2-й ведучий. Кажуть, що чоловік стає на коліна у трьох випадках.

1-й ведучий.

Щоб напитися води із джерела.

Щоб зірвати квітку для коханої.

Щоб вклонитися матері - берегині.

2-й ведучий. Із словами пошани сьогодні ми звертаємось до жінок - матерів, бо шануємо маму за її ласку і любов, за недоспані ночі і колискові пісні, за її тиху мову і лагідну вдачу.

1-й ведучий. Ми низько вклоняємось за ваші нестримні муки, в яких народжуються нові життя; і за ваші безсонні ночі, коли ви сиділи над нашими колисками; за ваше велике терпіння, ніжні руки і гарячі серця. Здоровʼя вам і щастя, любі мами.

1-а учениця.

Моя наймиліша з усіх людей ненька,

Тиха мов голубка, щира і миленька,

Нема в цілім світі, всім я признаюся,

Кращої, ріднішої, як моя матуся.

2-а учениця.

Вдячні ми за працю вашу,

Щастя шлем багато,

Від душі ми вас вітаєм з березневим святом.

3-а учениця.

Радійте за нас, любі мами,

Від вас ми навчаємось жить,

І слава про вас, добра слава,

Хай птахом по світу летить.

4-а учениця.

Мʼяка і владна, віддана і вільна,

Близька й далека, світла й потайна,

Ви – жінка, жінка – мати і дружина,

Безмежне море доброти й тепла.

5-а учениця.

А Господь, що з неба всім керує,

Щастя дасть і втіху мамі тій,

Що дітей хороших подарує

Україні нашій дорогій.

6-а учениця.

З 8- Березнем вітаєм

Всіх жінок і любих мам.

Щастя, радості бажаєм,

Довгих літ бажаєм вам.

(Звучить пісня, потім вірш ).

Вірш « А нам, жінкам, потрібно дуже мало».

А нам, жінкам, потрібно дуже мало:

Від радості, щоб серце заспівало.

Нам, справді, треба небагато:

Були б здорові діти й була б хата,

Щоб донечки красунями зростали,

І добре слово душу зігрівало,

Щоб від негоди не боліло тіло.

Щодня ми хочем чути із рання:

- Добридень, сонечко, моя кохана...

Щоб квіти дарували нам не тільки в свято,

Щоб друзів у житті було багато.

Нам усміх треба й сонце серед неба...

Ні, нам, жінкам, багато дуже треба!

1-й ведучий. Жінка! Це дійсно істота космічна. Така ж вічна і незбагненна, як зоряне оточення нашої планети. Скільки б ми не вдивлялися в зоряне небо, ми завжди відкриваємо в ньому непомічену раніше зірочку. Так і жінка - скільки б ми не спілкувалися, завжди відкриваємо для себе в кожній із них усе нові і нові відчуття.

2-й ведучий. Нехай цього дня вас пестить весна крихітними чарівними дзвониками променів і жовтими грудочками мімози, нехай сонячний промінь увійде до вашого вчительського царства. Крутіть цього дня всім небосхилом! Щастя вам! Усмішок! Солодкого стану душі!

1-й ведучий. Ще раз любі жінки, дорогі дівчата, зі святом весни, краси і жіночості.

2-й ведучий. Щастя і добробуту вам у кожну сім'ю, у кожну оселю.

Вірш «Ця дивна жінка».

1-й ведучий. На цьому свято закінчене! Дякуємо за увагу!